У нас площа — то тільки геометрична тяма. А в них так із війною: приходять у чуже нерівне, горбате, лісувате життя й випалюють у нім чорні карти-ґрати. А потім начисто затирають пласкі квадрати: "Величалися дейнеки будинковим лупом..."
А потім-же що? А потім бездоганна геометрія почне репатися, провалюватися, проростати якимось диким, звироднілим насінням, знов горбитися, гнутися, вдаючи життя — як крайобраз на ритині в пекельному кабінеті.
Немає коментарів:
Дописати коментар