Сидю, пишу й гадаю собі: "Це все дуже мило — наче метелик пурхнув. А тут війна." Ну, а метеликові що? Він, як житиме, то ще трохи й попурхає. Саме цього пурхливого й бракує в житті. Бо бурхливого аж занадто.
Немає коментарів:
Дописати коментар