Якби сьогодні був останній день щось мовити, то що-б сказонулося? А для багатьох-же він таки випаде неприродньо, вмисно останній. Привчилися вже забобонно казати "крайній", не чуючи в слові "край" потужного удару на ґвалт. А от "останній" — це що зосталося. Ще зосталося. Чи марна й моя віра в слова?
Якби нині був такий день, то чи не сказати, що медом мудрости сам не налижешся, а чужі й куштувати не схочуть? Близько хліб, та не вкусиш, є хліб, та врізати немає ножа. Чую слово останнього дня, але ще він не останній, тому може вчувається.
Немає коментарів:
Дописати коментар