Смерть прийшла в кобеняку, на голові — вилога. Сіла на призьбі спиною до дверей, на костур похилилася. Бігається тепер по хаті. Думали, вона ген за гонами-перегонами, а тут і хвіртка не майнула, не рипнула. Що-ж ми маємо, з чим у двір виходити?
Немає коментарів:
Дописати коментар