субота, 17 грудня 2016 р.

Load of Bran

 Нині довго пив каву в молодечій каварні на одному з осередніх київських майданів. Не називатиму каварні з очевистої причини: за рекляму не плачено. Просто-ж хвалити когось якось не випадає: не по сьогочасному то буде. Але є й неочевиста причина, й вона багато цікавіша за очевисту: я тієї думки, що та каварня скоро збанкрутує.
Як і всі молодяві відвідувачі, я довго пив самотню каву, потім іще довше шукав за raison d'etre`ом в Усемережжі, спертому на малу, але неплатну хатню мережу. Усі там так лижуть і лізуть. Як-же заробити молодим власникам модяного закладу?
Замучило сумління, й, щоб відтягнути неминучу смерть молодого діла, пішов я купувати закуску до вже холодної й низької кавусі.
Мене відразу зацікавив пакуночок під назвиськом "Bran"  так принаймні прочиталася мені дрібна крейда підпису.
 Там усередині справді висівки, усівки, ґрис?
Дівчина всьміхається неймовірно.
 Остюки, лупаки? Межисітка? Пісне меню на Пилипівку? Беру!
 Це в нас зоветься "Врап".
 "Врап"? Це-ж по якому буде? Стривайте... wrap? То ви за оболоку? А я, дурний усе над умістом міркую...

Немає коментарів:

Дописати коментар