Чисто та тихо

 Так ісклався мені дурний день, що двічі зранку довелося минати двірець залізничний. Звісно на "дворець" (так іще в Франка) воно зовсім не схоже. Але чого я маю називати його Vauxhall? Тільки тому, що те випадкове слово приблудилося до московської мови в XVIII столітті? А що таке для нас те московське XVIII століття? То вже після Мазепи, після Полтави — чорна журба.
Так от, минаю я той вокз... двірець і пересьвідчуюся: порядним людям робити там нічого. Це ще раз доводить, що добрі та звичайні нікуди не їдуть і ні звідки не приїздять. Де народився, там і знадобився. На-що ті залізничні мандри за доби Всемережжя? Сиди чисто, сиди тихо...