Друзі везуть мене в авті, ввімкнувши для розваги клясичне радіво з Монтевердіївим двосьпівом. Я вмліваю в подвійних обіймах контр-тенора й сопрана. Раптом Олена каже:
— Боже, яке паскудство безхисте! Вимкни негайно!
— Як? Чого?
— Та-ж слухати неможливо! Кляті нездари!
З Олени музикант. Вони дослухається до землі бездоганним музикальним ухом. Мелодійон розлютив її навіть не хвалшем, а нечулістю виконавства. Я-ж, як і більшість людей, зворушено завмираю, зачувши слова "клясична музика".
Але, загалом буеручи, мені ведеться гірше, ніж Олені: маю абсолютний слух на слова.
— Боже, яке паскудство безхисте! Вимкни негайно!
— Як? Чого?
— Та-ж слухати неможливо! Кляті нездари!
З Олени музикант. Вони дослухається до землі бездоганним музикальним ухом. Мелодійон розлютив її навіть не хвалшем, а нечулістю виконавства. Я-ж, як і більшість людей, зворушено завмираю, зачувши слова "клясична музика".
Але, загалом буеручи, мені ведеться гірше, ніж Олені: маю абсолютний слух на слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар