Христос і багатий дідо

 Христос зустрічається з багатим юнаком, нас ради зустрічається: "Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за Мною. Як же почув молодець се слово, одійшов засмутившись; бо мав достатки великі."
Це багатий юнак, що має добра від чесних батьків і сам звичайний.
Далі Христос розповідає нам притчу за багатого чоловіка, що сам надбав чесно й іще молодим дядьком сподівається тими статками втішитися: "І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє. І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся. Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?"
А що-ж дідо багатий? Не продав він за молодощів, не призбирав він за мужніх своїх літ. А тепер має. Як має? Не питайте, люде!
Не зустрів він Христа юнаком, не став підметом приповісти й за дійшлого віку. А тепер стрічає Господа що-дня, а сам став поговором і приказкою серед народу. Христа він обминає, а на людей на зважа — пізно воно багатому дідові, скоро душу його візьмуть, а коли — то вже й байдуже.