Скорий поступ

 Пригадалися, ніби вчора було, слова знайомої банковиці:
— Ми в суботу всім відділом цілий день мили свої комп'ютери!
Дивуюся з тих, хто вірить у поступ людства. Я за ними біжу, встигаю, але в перших лавах не стою, бо не вірю. Поступ переступає через нас, а ми рачки поспішаємося навздогін. Колись прибіжемо, а там на людей вже й місця нема: комп'ютери самі миються.