Киев-Київ

 Усі так бідкують за тим, щоб ангелянською писати Kyiv, а не Kiev, хочуть змінити чужинецький правопис аж ґвалт. А, може, спершу змінити свій?
Київ — присвійний прикметник од "Київ город", хіба не так? Тому, з переходом історичного "е" в "і":
Назовний відмінок   Київ город
Родовий відмінок     Києва города 
Давальний відмінок  Києву городові
Знахідний відмінок   Київ город
Орудний відмінок Києвим городом
Місцевий відмінок у Києвім городі
Кличний відмінок     Київ городе (стало Київе)
Але десь наприкінці ХІХ ст. народня мова "забуває" прикметникове походження назви міста. Так було в наддніпрянців, що жили в Київі, то-б-то в самих киян. Тим паче, що на вимові це мало позначалося. У відмінюванні почало змінюватися лиш закінчення. Це ми бачимо в тогочасних виданнях, що почали з'являтися по скасуванню Емського указу 17 жовтня 1905 року. З того знати, що під той час зміна вже всталилася. Це явище широко відбите в цитатах, дібраних Кримським і Єфремовим до свого словника (кінець 20-х — початок 30-х рр.). Наприклад: "Осівшись у КиЇві, держав Олег Новгород і иньші верхові землі за своєю сторожею." (П.Куліш)

А тепер ми знову повернулися до: Києва, Києву, Києвом, Києвом, у Києві, Києве. Чому? Ну... бо так закаменіло в імперській мові.
Змінимо? Ні, не можна, вже назад усталилося, люде не зрозуміють. Наші люде!
То чому-ж чужі мусять потурати нашим забаганкам?