Нині день босих, голих, безкнижних і безквітних дітей, що взавтра нікуди не підуть, бо пекучий сором. У школі коло вчительки грізно сидить складка на запомогу нужденній осьвіті. А в батьків тільки бганки на торішніх ісполовілих, покоротких сорочечках і хвартушках. І зачинаєш глибоко думати-гадати: а на що та осьвіта здалася, чого вона варта? Були-б ми багаті, то ого-го...
З безпорадного горбочка 31-ого серпня 1-е вересня виглядає безлюдним степом, де колись помер останній чумаченько, та й той уже бознаколи.
Немає коментарів:
Дописати коментар