Їй-бо в сусідів щось таке пригоріло, бо засмердівся ввесь мій панський балькон. Ото-ж їдять так рано — що цілий день робитимуть, про що маритимуть? Хотіти їстоньки — то наша клясика. Думали, що минеться, а воно-ж ні. То я собі побіжу, щоб і не нюхати.
Біжу й думаю: чи я дурний, чи ледачий? Не дурніший за иньших, ледачий, як усі. Просто те, що я кохаю, дає квіти, а не овоч. Бува й таке.
Немає коментарів:
Дописати коментар