На зраду

Шекспір ізнову скаже, як зав'яже: "He is compos'd and fram'd of treachery." Отак-о: й злагоджений, і стулений. Ніби так і замислений батьком-матір'ю, коли ще вони ото в вишневому садочку, потайки від майбутніх тестя й тещі, пригорталися, слухаючи курського солов'я, пташечку-залетушечку. Так воно потім і витесалося, й змайструвалося.

І що теперки такому скажеш, чим дорікнеш? Таж і отець його таківський був, і дідо — цілий рід стоїть, як тин без перелазу, й мовчки моргає на зраду.