Країна й досі гордо називається "Рэспубліка Беларусь", вони й нас називають республікою, однією з республік. А на ката їм здалася та республіка? У них що — res publica, справа спільна? Віримо, що там Alba Rus — біле село, але res publica?
Розуміємо, що хотілося зберегти дорогоцінну пам'ять про СРСР, за те-ж і голосувалося 1994 року. "Ми — не Вкраїна" — то гасло білосільських консерваторів. Ми заховаємо СРСР так, що ніхто не докопається: накриємо червоно-зеленим стягом, заколисаємо славнем "Мы, беларусы — мірныя людзі...", причавимо чеснем тяжким чекістам. І буде все, як було, тільки ліпше.
Розуміємо, що хотілося зберегти дорогоцінну пам'ять про СРСР, за те-ж і голосувалося 1994 року. "Ми — не Вкраїна" — то гасло білосільських консерваторів. Ми заховаємо СРСР так, що ніхто не докопається: накриємо червоно-зеленим стягом, заколисаємо славнем "Мы, беларусы — мірныя людзі...", причавимо чеснем тяжким чекістам. І буде все, як було, тільки ліпше.
Отака вже чверть століття спільна справа. А res publica? Вона, найдаражэйшые сябры, на Майдані живе...
Немає коментарів:
Дописати коментар