На Благовіщення вкраїнці стрічають лелек, а московці випускають на волю всякую птаху. От хоч-би й міських голубів. Птичарі наловлять тих голубів на продаж — ніби дух ув'язнили. А потім люде купують і випускають — ніби й справді волю кому дали.
От якось піймалися троє голубів та й сидять у клітці. Один дуже клює те зерно, що аж млосно йому, а далі й тих двох припрошує:
— Їжте, кумоньки, наїдайтесь: зима була голодна, а весна гірша. Я до тих пташників сам у сіті поліз: знав, що пустять, то надумав у клітці голод перебути!
— Е, ні, куме, — одказують ті. — Ми через те зерно волю згубили, в сіті потрапили. Не лізе воно наму воло, хай-би зопріло!
От Благовіщення настало й продали й пустили на волю голодних мучеників. Тяжко вимахуючи недужими крильми, полетіли вони кудись у бік України. А ситого голуба не продали, не пустили — такий він гарний, що на Великдень спекли! А, може, й згрішили — не діждали розговітися, хтозна! Бо бідні ті птичарі московські, голодні!..
От якось піймалися троє голубів та й сидять у клітці. Один дуже клює те зерно, що аж млосно йому, а далі й тих двох припрошує:
— Їжте, кумоньки, наїдайтесь: зима була голодна, а весна гірша. Я до тих пташників сам у сіті поліз: знав, що пустять, то надумав у клітці голод перебути!
— Е, ні, куме, — одказують ті. — Ми через те зерно волю згубили, в сіті потрапили. Не лізе воно наму воло, хай-би зопріло!
От Благовіщення настало й продали й пустили на волю голодних мучеників. Тяжко вимахуючи недужими крильми, полетіли вони кудись у бік України. А ситого голуба не продали, не пустили — такий він гарний, що на Великдень спекли! А, може, й згрішили — не діждали розговітися, хтозна! Бо бідні ті птичарі московські, голодні!..
Немає коментарів:
Дописати коментар