пʼятниця, 7 квітня 2017 р.

Сірий брат

 Я ангелянську культуру, звісно, люблю, з мене, сказать-би то, англофіл. От сидів сьогодні в сіренькому під відлогою  сірий лондонський брат, grey friar.
А їх, біда, вигнали ще року Божого 1538-го. Вони й самі, як тоді в Англії водилося, а в Московщині й досі, покаялися: не так, мовляв, ми Богові служили, не в тому річ, а в сьвітлому, правильнішому майбутньому.
Не, всі либонь покаялися, бо орден по сьвітах і досі живий. Хтось покаявся, а потім перекаявся. А хтось не покаявся й зачав жити, як тінь.
Отак і я: ніби ангелянець, але православний. Не так добре знаю Сьвяте Письмо, але вірую по своєму.
Та й у суто культурному розумінні  немає нас там, сірих братів, вмерли давно, задовго до Шерльока Голмза...

Немає коментарів:

Дописати коментар