У середу переставився панотець Йосип — хай-же тепер царствує! Відправив літургію передосьвячених Дарів, ліг одпочить — і спочив навіки.
А ще тої неділі ходив він до благочинника й просив його переказати парахвії дещицю на своєму похороні. Благочинний посьміявся з того поблажливо, але переказати обіцяв і таки переказав ось що словами настоятелевими:
— Люде, тримайтеся церкви! А я, ваш настоятель, цілий вік за Церкву стояв, сьвященицької присяги не ламав і Христа не зраджував!
Протоєрей Йосип мав важке життя, бо де раз став, там цілий вік і стояв. Він дуже нена... прости, Господи... критично ставився до всякої московщини, але дуже любив Церкву Христову. Відслужив він своє в церкві, що поки що в нас московською називається. Дай же, Боже, щоб назвалася вона правом українською, а найпаче Божою!
А ми за упокій душі Божого слуги Йосипа помолімся!
А ще тої неділі ходив він до благочинника й просив його переказати парахвії дещицю на своєму похороні. Благочинний посьміявся з того поблажливо, але переказати обіцяв і таки переказав ось що словами настоятелевими:
— Люде, тримайтеся церкви! А я, ваш настоятель, цілий вік за Церкву стояв, сьвященицької присяги не ламав і Христа не зраджував!
Протоєрей Йосип мав важке життя, бо де раз став, там цілий вік і стояв. Він дуже нена... прости, Господи... критично ставився до всякої московщини, але дуже любив Церкву Христову. Відслужив він своє в церкві, що поки що в нас московською називається. Дай же, Боже, щоб назвалася вона правом українською, а найпаче Божою!
А ми за упокій душі Божого слуги Йосипа помолімся!
Немає коментарів:
Дописати коментар