Страшний Вівторок

 Страшний Вівторок — а нікому не страшно, хоч в Україні вже, здається, небо нависає, а земля випинається.
Пісно обідаю в стаційній трахтерні передо потягом на Полтаву. Решта подорожніх накладає собі в таці яскравого, запахущого м'ясива, бгає кубла з густої сметани. Над вазами з горілкою передчасом розвиваються полум'яні троянди лиць.
Чим-же вони, бідні, розговлятимуться на Великдень? А розговлятимуться-ж, так і знай, — сьвітитимуть, сьвятитимуть, блискатимуть по-над пасками голодними очима!
Одна рада: ззісти й випити втричі проти посту — празника ради.