До розтріску

 Я тепер нарешті зрозумів, як протестанти стали протестантами. То був не протест: просто набридла вічна шарпанина церковного життя, і сказали собі:
— Будемо глухі й німі до того шарварку, читатимем Євангелію!
От і читають. Хоча навколо читців, звісно, розкуйовдився ще більший гармидер, ще й розчах. Але їм байдуже до того.
І я собі читатиму. Від мене не буде ні розтріску, ні розкіпу. Від мене геть нічого не буде.