Мій тато — инженер. Инженерний винахід під назвою маґнетофон з'явився 1888-го року, ближче до народження батькового батька. Шпулеві ("бобинні") маґнетофони стали за побутовий пристрій у середині 70-х, коли татові ще не було й сорока. Але було вже занадто пізно: тато маґнетофона так ніколи й не опанував. Занадто поважний і заклопотаний, він сказав забавці рішуче "ні". Середина 80-х — маґнетофони стали касетними. Старий батько ніколи до них і не торкнувся. Комп'ютер, пейджер, мобільний телефон — і не питай. Винахідники обдарували людство цим причандаллям, сказати-б, у свиний голос. Ніколи мій тато не паскудили об його рук.
А з мене, бач, філолог. Я ненавиджу будь-які пристрої — й це в нас з ними обопільне. З ненавистю опановував я маґнетофони, пейджери, комп'ютери, мобілки й усякі електроприлади. Я не безгрішний, але безгрішшя гнало мене на лави жорстокого брухту цивілізації.
Гадаєте, всіма цими роками мій тато поневірявся, був безробітній, голодний, нікчемний і непотрібний? А от і не вгадали: тато щойно цей рік пішли на пенсію кандидатом технічних наук, провідним фахівцем, визнаним науковцем.
То скажіть мені, за віщо й для чого ми мучимось? Що воно нам дало? Ми хіба що легковажніші й дурніші за наших батьків. І голови наші — як друшляки.
А з мене, бач, філолог. Я ненавиджу будь-які пристрої — й це в нас з ними обопільне. З ненавистю опановував я маґнетофони, пейджери, комп'ютери, мобілки й усякі електроприлади. Я не безгрішний, але безгрішшя гнало мене на лави жорстокого брухту цивілізації.
Гадаєте, всіма цими роками мій тато поневірявся, був безробітній, голодний, нікчемний і непотрібний? А от і не вгадали: тато щойно цей рік пішли на пенсію кандидатом технічних наук, провідним фахівцем, визнаним науковцем.
То скажіть мені, за віщо й для чого ми мучимось? Що воно нам дало? Ми хіба що легковажніші й дурніші за наших батьків. І голови наші — як друшляки.
Немає коментарів:
Дописати коментар