вівторок, 3 жовтня 2017 р.

Щасливому по гриби ходити

 Життя  не вітрильник, не човен, не колісниця, не льокомотива навіть, а якась підміська електричка. Наче-б то їде на Київ, але докладно ніхто не зна. І хочеться вийти, але не там, де смерть, а там, де золота осінь і білий гриб.

Немає коментарів:

Дописати коментар