"Скільки зла таїться всередині за гарною подобою!", — бідкається наш Сковорода, — "гадюка ховається в траві." Гадюка в траві, але не дуже то й ховається: здається собі гарна й ми мимоволі милуємося безсоромницею. Хіба краса — то зло? Що красне, те й добре — тільки це годні ми вбачати. А хто там порпався всередині, а надто за ширмою негарної подоби?
Але яка потіха негарним од любомудрових слів! То вже вірмо собі, а не клятій гадині.
Немає коментарів:
Дописати коментар