Спас нас чудесно, мов Ноя з потопи

Війна триває — чи-ж я не знаю?! — війна й триватиме. Війна падатиме, як дощ, плистиме, як потопа, а Вкраїна на їм — як ковчег. Десь там усе топиться й ніяк не потоне біснуватий московський левіятан. А сьвіт? Байдуже до сьвіту. Як слушно сказав наш Сковорода: "Я в сьвіті ловив, але не впіймав." І з човна ловив, а тепер от і з ковчега. Зьвірі й родичі питаються Ноя: "А куди це ми, діду, приміром, керуємо?" Ной їм каже: "Не знаю, куди ви, а я до бережка, та тільки не скоро, а як заповідав мені мій пращур Телесик — поступом і перегодом. Хай спершу та тварюка на косу викинеться, полежить надійно, запахне до сонечка, а тоді вже й я пристану."