Стоїть над прірвою, над проваллям, бачить, що вже край, що за краєм високо, глибоко й на маленькім денці — дуже вже твердо. Але погляд — на осяйний вершок найближчої гори (верстов із десяток). І вже готове ступати, ступати й ступати.
Немає коментарів:
Дописати коментар