Ми тепер живемо ніби в манастирі. А звикли-ж мандрувати куди далі базару. Але ті наші предалекі місця призначення — чи не базари й вони? А ми на тих базарах — чи не старці? Вічно тиняємося, видивляєм очі, зазираючи в чужі миски — а чи надбали що справді? Сидячи тепер без копійки, отак загадаєшся: так а що там було, чом воно не в торбі? Бо багатий чоловік сперши голову на кулак більше намандрує.
Немає коментарів:
Дописати коментар