Життя є іраціональне в собі, бо воно є річ найбільшого жадання в усього живого й не має потреби в раціоналізації. Й жадання любови в житті — теж нераціональне. Й воно не потребує ані приводу, ані виправдання. Тому "розумне" парування можливе тільки на суспільних підставах, можливе там, де батьки ще застерігають собі право пильнувати звичаїв, обираючи подружжя для своїх дітей. Суспільство вважає за належне, потрібне таке єднання рівні з рівнею.
Коли-ж людина цілковита вільна в виборі, коли суспільство їй попускає, вона залишається наодинці зо своїм сліпим прагненням. Сліпе зачіпки шукає. Воно має намацати в зустрічному якийсь ґандж сприйняття, якусь помилку, хибу, щербину. Щоб зачепитися й назвати це чаром. Так іраціональне може держатися спорідненого чи хоч ілюзії, омани, тіні спорідненого.
Немає коментарів:
Дописати коментар