В-осени, казав собі був безжурний народ, і горобець багатий. А от ми й подивимось, чи не ганятимуться тепер за тим жевжиком убогенькі людиська, чи надбають вони достатків збіжжя та випливу точива свого, щоб теперки гарно на готовому скласти руки й не позаздрити на гороб'я. Лучче нині горобець, як узавтра горобець — хай поки постриба, бо вже потім чи не заскаче на тім місці пустка в очу.
Немає коментарів:
Дописати коментар