Не знаю, як чиї, а мої діла — то пісок. Жменя піску, кинута на вітер: і дрібне воно, й розлетиться так, що ні забачити, ні впіймати не випадає, тільки що око заздрісне десь запорошить.
Води-ж словесної не маю ані трохи: та, що мав, пішла безслідно в жменю піску.
Немає коментарів:
Дописати коментар