Чули, як сурмилося? Не на відступ сурмилося, а на наступ. Голос як сурмонька! Українство таких голосів має подостатком. Т'але-ж чортова думонька! Навіть і за умови, що в нас майже кожного словонько зраджує, голосок і думонька переважають будь-який тихий, добромисний логос. О, знов: чуєш, сурми заграли, аж понадималися щоки й понасторбурчувалися метахвізичні козацькії вуса й час розплати ледві що не настав? Ах, які сурмливі маєм голоси!
Немає коментарів:
Дописати коментар