Один знайомий зізнався, що вигодовує мої думки штучному интелектові: сам він, каже, ради не дасть, а ШИ все-ж не мовчить, щось маракує-розказує. Але не те мене турбує, що він там тлумачить, а те, як він мене-перетравлює-засвоює, те, що собою являтиме вигодований не від мене, а літерально мною (моїм змістом, моїм интелетуальним мнясом) товариш ШИ. Чи буде він, як те мнясо, гарматний?
Немає коментарів:
Дописати коментар