Цікаве перетворення, з погляду трансгуманізму, спостерігаю, з тролейбусними водіями: вони справді перебувають у трансі від повільного ходу своїх залізних волів, од сповільнености пізньопенсійного товариства, що здебільша переміщується тролейбусами. Так через транс ізнову таки справляє перемогу гуманізм: ти їдеш посеред шаленого потоку київського руху, так поволеньки їдеш, спроквола, й ізненацька зупиняєшся, бо схотілося плюнути, а в "хаті" не годиться.
Немає коментарів:
Дописати коментар