Недотепні, незручні перекладчики загіпнотизовані першотвором такою мірою, що якість перекладу, власне, друготвору, їх ніби й не зачіпає. А ще вони затято шукають за "єдино правильним" перекладом — це вже відмова від свободи творчости. Насправді-ж автор речення чи то писання, поставивши крапку, навіть запнувши павзу, змушено дає волю чужому слухові. Однак невмілі перекладники воліють бути не панами, а сторожами, приставниками й невільниками, рабами життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар