Московщина густо засіва наші громадські мережі своєю рибкою. Здебільша то фуґу, щоб тільки сирою їсти. Та згодиться й найменша чужа дурниця, щоб тільки десь щось ізнов удавилося. Важко стало рибальчити: перебираєш, викидаєш, аж потім і їсти нічого. А зайвого ззіси, то так і знай, що ходитимеш остаточно отруєний. Але ніби й не мертвий, бо там і смерть устигає набрехати.
Немає коментарів:
Дописати коментар