Поетично глухі — й у пляні розуміння, й у пляні звучання — люде полюбляють писати вірші, а надто верлібром. Тим часом поетичний слух, у разі хисту, притаманний і добрій прозі. Добру прозу, живовидячки, писати довго, а тому ліньки. Туга за недосяжною свободою й гармонією виходить, таким чином, у вигляді малесеньких, але частих бульок.
Немає коментарів:
Дописати коментар