А таки якось трохи дивно, що я був колись розумний. Чи навіть і мудрий: якісь геть і прозирання в унутрішню істоту речей, передбачення. А тепер, коли справдилося, ніби й тями уже не треба: суте буття без сьвідомости. Щось діється, хтось діє, а ти дриґаєш лапками, як те гальванізоване жаб'ятко.
Немає коментарів:
Дописати коментар