От помер королевич, і всі якось озирнулися, як то пишуть, на королівську "свиту": де була, чом у застуді не зогріла? Я рішуче скидаю свиту мовної універсальности, навиворіт шиту свиту перекладництва, й, у затишній корпускулі вкраїнського етеру (не прямого) перебуваючи, пробую уявити собі тую вже королівську свиту. Яка вона — рясна, ще кріпка, чи дрантива, приношена; кравецька чи крамська; з вильотами чи з відлогою? Чи зносилася, чи звалялася?
А ще пишуть, що в ту свиту влізло "40 душ люду". Ого, цілий гоноровий почет! У королівській свиті й справді — або сам король, або купа привиддя, на те вона й королівська.
Бувала та свита й тутечки, в Київі, лиш 50 рочків тому. Ах, шкода, що мене не покликали подивитися вдягненого короля!
Немає коментарів:
Дописати коментар