Москва квапилася зробити цю війну такою страшною, щоб темно було в очу, щоб не видно було чорних душ, щоб мертвою прикинулася московська совість, а потім прокинулася — й ніби не було нічого. Щоб усі крики — один гук, щоб усі жахи — одна ворона ґрата Малевичева.
четвер, 30 червня 2022 р.
Як нитка від голки
Як вимик життьової нитки із вушка смертної голки — й поки ти ще не вшився до мертвотної механічної єдности в цупкому полотні небуття, а десь махаєш вільним хвостом у живій органічній різноманітності.
Як я не
Як я не поет, то, принаймні, я — поема.
Як я не хвилозоп, то, принаймні, я — хвилозопия.
Як я не перекладар, то, принаймні, я — переклад.
Як я не трудящий, то, принаймні, я — трудність.
Як я не скромний, то принаймні, я — скромність.
Як я не люблений, то принаймні, я — любов.
На денці
Він уже не може не то що пити, а згадати, на віщо ввібрав був колись у себе стільки того течива. І де воно все спливло? На денці сьвітить дорогоцінна копійчина забуття.
Їдячи очима
Ми вже стільки нестравного ззіли очима: так бо не об'їсишся й не отруїшся. А як помреш, то й не помітиш. І ніхто не знатиме, бо не побачить.
Підписатися на:
Дописи (Atom)