У православному християнському побуті річення про те, що "Господь судить за наміри", дуже відоме. Ми його чуємо здебільша, коли каємося, як Возний, що через нікольство службове й за всякими иньшими клопотами, не чинимо ніякого добра, хоч і маєм у собі прихильність до доброго християнського звичаю.
Але добро мало чинити, його треба чинити з наміром, а не через недогляд. І намір має всьвідомитися, вґрунтуватися в думці. Тоді може прийде той розум, що ним Господь судить за наміри.
Немає коментарів:
Дописати коментар