Оті всі нескінченні мандри пущених із кріпацтва передбачають виїзд на місце якоїсь ніби події, де ту подію можна прип'ясти до мапи, а потім і ти, й кожен, хто тою мапою проїздитиме, побачить того самого горопашного метелика в усій красі. "Я об'їхав сімдесят країн" — овва! Якби ти посидів у хаті й поміркував, залізши до лябіринту власного "я", потиснувши ратицю Минотаврові, то знав-би наперед, що того метелика на місці небіжки Австрії вже не побачить ніхто, а найперше — ти сам.
Того ніколи й не було нічого. То воскресла Австрія прикидалася була перед гостями. А тільки-но ви поїхали, знялася й полетіла собі кудись на иньші мапи.
І немає трохвею: на сьвітлинах ніде нема сумної, вбитої міни вловленої, прикрашеної рогами Австрії. Є тільки анхвіляда власних пик, що давно вже поміняли свої міни.
Немає коментарів:
Дописати коментар