На панщині

"Кесареві — кесареве" то й є утямок панщини. Кесар — це суспільство: він-же митник, стражник, суддя. Пан, що загадав одбувати панщину. Либонь боронячи нас не від "зовнішніх" загроз на кшталт чуми, а від нас самих із дарованою нам з неба персональною свободою. Це той персональний автомобіль, що крізь його вікно ми можемо бачити сьвіт і спокійно їсти, поливаючи не сльозою, а вином загорьований на панщині хліб.