Не туди хата

В українців мало трапляється прізвищ, що вітали б справне господарство й відзначали тим господаря. Нема в нас, як ото бува в инших народів, родових прізвиськ на штиль Зеленого Лану, Широкого Поля чи Любої Господи. У нас більше полюбляють закарбувати до сьомого коліна, що хтось із пращурів був Носатий, Коростявий чи просто Бевзь.
Але маєм Нетудихату! Таке пильне народнє ставлення до маєтної невідповідности дарує надію, що й з майновими декляраціями якось-то все буде добре.