Завіса по поклонах

 Сьвятими стають по смерті. І то слушно: за життя ще можна схибити, за життя не ясно, хто ти — маєш прохолоти.
Але в нас за життя тобі не визнають і взагалі нічого: ні серця, ні мудрости, ні віри. Потім хвалять усіх і теж незрозуміло, чи правда, чи щиро?
А ще потім хтось вірить, що належатиме собі, як і належав. А я хочу, щоб Бог мене виміряв остаточно.