Чесноти Церкви такі стародавні, містичні, незбагненні, а хиби такі сьогочасні, буденні, негайні, що нецерковна людина відразу завважує останнє й ніяк не приглядається до першого. Ба навіть і церковні люде, хоч і не хотячи й не думаючи, охочіше сприймають і переймають саме звичне, видиме й зрозуміле, а часом саме за цим і шукають.
Немає коментарів:
Дописати коментар