У метро безугавно просять: будьте уважні та обережні. Ніби мудро: поважаємо одне одного саме за уважність й обережність, більше й нема за що, надто в наші дні. Але найлюбленіший наш сполучник — то "і", він і в московській такий самий, отже, якось воно певніше. Чого-ж тоді "та обережні"? А, того що й найнеобережніший мовець розуміє: в українській треба уважніше, ніж там, де звукозлука "ы-и-о" (внимательн-ы-и-о-сторожны) цілком спокійно висьпівується. У нас же-ж милозвучність, у нас чергування! Й малесеньке, задушене "й" на свойому місці. Але в перевчених мовців його майже ніколи не видно, не віриться їм, що можна покликати Ганну Йванівну, показати гори й озера. Будьмо-ж уважні й обережні!
Немає коментарів:
Дописати коментар