Слово "загарбник" давно вже здавалося недоречним історизмом або приблудою з чужої політичної лексики, тому, коли зненацька почалися захоплення, комусь спало на думку казати "захопники". Немає певнішої себе істоти, ніж теперішні мовні редактори. Але, хай що вони там пишуть на своїх суфлерах, загарбники таки є, і, на жаль, без лапок. Не подобаються загарбники? А кому-ж вони до шмиги? Але немає захопів, немає захоплювальників. Зате маємо захват, захоплювання й остаточне захоплення, забрання, самобрання, займання, гарбання, загарбання, грабунок. А чинять те все, крім нелюбих загарбників, ще й загарбачі, займачі, заборці й самобранці. Смуток бере, але ці слова нам тепер стануть у пригоді.
Немає коментарів:
Дописати коментар