Як Карузо

 Треба здобути початкову осьвіту, а решту життя присьвятити своєму покликанню. На жаль, початкова осьвіта включає тепер маґістерку, тому решта життя істотно скорочується й виснажується.

Coup de grâce

 На польську "Краківську" ковбасу Вкраїна відповіда не "Дрогобицькою", а прямо нашою "Варшавською".

Учена чемність

 У нашому обслуговуванні ніхто не має власного виховання — з хати, з дому ніхто нічого не виніс, не приніс, уся чемність вивчена. Хто коли чув од батьків, у родині оте "гарного вечора!"? Кому, куди та гарність вечорова? Не чути "ходіть здорові", "на все добре" — а от краси вам, краси! І де? В АТБ!

Брехня повчальна — брехня монументальна

 Хоч може бути й моментальна. Головне, щоб було змістовно й гарно. Як буде до ладу, то стане й до прикладу. Аж тут кругом дикі, безладні харки-макогоники. Бідолашні маніпулятори: вони спитуються мистецьки заграти на басолю до людей, що звикли слухати незграйних дитячих цимбалів: бам-бам-бам... щось не так, але дарма, Матюшо, катай "Гуси"! Не повчально, не гарно? А ви-ж чого хотіли — кругом така біда...

Запрягайте воли сірі, коні воронії

 Сьогодні я зробив чудове відкриття: ми вже навчилися повертати час назад. То чого-ж так скромно, тільки що на годинку? Так-же можна десь на калиновім мості завернути й літа молодії!

Бажання бути Штравсом

 Хочу бути Штравсом: стояти, ошатному, шляхетному, в віденському травневому міському садку, весело розмахуючи дириґентською паличкою. Й уся оркестра бренить, як одна струна. Й усім весело не від того, що я головою вдарився, а від тої моєї палички. Й усі тямлять, що то моя гарна така, щаслива музика. Й що сам я гарний і щасливий.

Про вовка промовка

 От хлопець у притчі тільки тричі збрехав про вовка, а на третій раз село вже йому не пойняло віри. Ми тепер сказали-б, що дитині бракує уваги й бігали-б до пастушка з підобідком і ласкавою розмовою на кожне "вовк!". А от нашими-ж часами люде таке викрикують і не раз, і не два, а без кінця репетують. І не щоб село почуло, а, бажано, — всенький сьвіт. І не за вовка то промовка, а якесь курзу-верзу. А людство чи громадянство чуйно, насторожено вслухається в кожне "курзу" й усяке "верзу". Й ніхто не вилітає з ломакою ані на вовка, а ні на крикуна.