Добині діти

Сприймати злидні як абстракт, одволіклість уже якось і нечемно буде. Злидні пішли дуже вже живі, жваві та виразні. Вони мають неповторне лице, а поганому виду, як відомо, немає встиду. Й пригадалося, й стало ясно, що злидні таки антропоморфні чи людоформні: плутаються під ногами, б'ються, верещать. Доба привела діти.