Читацьке листя

Иноді беруся щось читати, бо розумні кажуть, що розумне. Дочитую до третього речення й думаю: тю, це-ж і я-б таке почав! Тільки-б кинув на тім самім місці, де оце й читачем одпав. А взагалі з дерева життя опадає читацьке листя. Про кого-ж воно, скажіть, вічно зеленіє, як нема кому коло його помудрувать і нема кому послухать, пороззявлявши жадні, голодні роти?