Працювати цілісінький день стало якось дивно. Хіба сторожем: сидиш собі над чужим добром, думаєш, дрімаєш. А тут ні — щось таки робиться. Ще й обідня перерва! А грошей, диви, й на каву нема. Ні, вже так позвикали: пробалакаєш годиночку, ну, півтори та й можна шабашити, обробилися. І вакації будуть, канікули, відпустки. А як-же: липень оно, серпень — звикли-ж одпочивать.Якийсь такий надмірно розвинутий соціялізм учинився. Тільки грошей чогось, кажу, не довезли.
Немає коментарів:
Дописати коментар