І як ті бідні письменники змальовують сьогочасність?! Я от і за грощачча-б не зміг. Це як ловити голими руками карасі, коли й на вудку не бере. Воно все так дуже міниться та минає, що всьвідомиш тяжко, подаси гарненьке змальовання, а тебе вже перший-ліпший цупить за ґудзика:
— Тю! Та коли-ж це було?! Он послухай лишень моєї мови...
Слухаєш тої мови — й кортить запірнути в якусь непрозірну для сьогочасників давнину.
Немає коментарів:
Дописати коментар